Божитися, -жуся, -жишся, гл. Божиться. А я ж тобі божилася, що люблю як душу. Ти божився, присягався: не покину я тебе.
Брех! Ii меж. отъ гл. брехати. Брех стара на покуті.
Забі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Начать жаловаться на свое положеніе.
Зала́годити Cм. залагоджувати.
Зловити, -влю́, -виш, гл. Поймать. Зловив зайця за хвіст. Та зловили Морозенка, рученьки зв'язали. Ходімо, я зловлю гусочку.
Качнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ качатися. Покотиться. Той чоловік... як качнеться по траві.
Омурати, -раю, -єш, гл. обмурувати. За що-ж тебе, світе-брате, в своїй добрій теплій хаті оковано, омурано?
Скалоокий, -а, -е. Имѣющій бѣльмо на глазу.
Скаржити, -жу, -жиш, гл. — кого. Подавать жалобу на кого. Вишукавсь якийсь родич, шинкарю небіжчику, що скаржити прийшов. Вже їго перед паном Богом скаржит.
Схиститися, -щуся, -стишся, гл. Изловчиться, ухитриться. Воно як би у них не були затулені вікна, то може б я схистивсь уздріти, що там родиться, а то ні, не бачив.
