Дзюб I, -ба, м. Клювъ. Ум. Дзю́бик, дзюбо́к.
Завбо́жіти, -жію, -єш, гл. Обѣднѣть. Він тим не забагатіє, а ми не завбожієм.
Задереві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Одеревянѣть, окоченѣть (отъ холода, смерти). Руки мені задеревіли — чи воно з холоду, чи хто його знає. Як побачила чоловіка, так і задеревіла. Прийшов п'яний, та як заснув, так і задеревів.
Луна́, -ни, ж. 1) Отраженіе свѣта, отблескъ, зарево. Базарь горить, а на море луна йде. 2) Отраженіе звука, эхо, отголосокъ. Задзвонили, задзвонили, — пішла луна гаєм. Розпочав нам Шевченко довгу і широку, справді вже рідну пісню, — пішла луна по всій Україні. . Аж луна пішла (так голосно). Робила як могла, щоб таки добра луна дійшла до того, кого мені треба. 3) Куриная слѣпота (болѣзнь)?. Cм. лунавий.
Осягати, -га́ю, -єш, сов. в. осягти, -гну, -неш, гл.
1) Достигать, достигнуть, достичь.
2) Занимать, занять, овладѣвать, овладѣть. Осягати під левади вольні займанищини. В полках осягли козаки й позаймали землі під сотні.
Поправлятя, -ля́ю, -єш, сов. в. поправити, -влю, -виш, гл.
1) Поправлять, поправить, починить.
2) Направить лошадь. Коли це дивлюсь: світиться; я й поправив на те світло. Приїздю.
Походжати, -джа́ю, -єш, гл. Похаживать. Косарики косять, а вдівочка походжає, дрібними сльозами покоси поливає.
Розвиднюватися, -нюється, гл. безл. = розвиднятися.
Тічка, -ки, ж.
1) Течка, время, когда собаки, волки бѣгаются.
2) Стая собакъ или волковъ съ сукой. Вовча тічка нападе. Вовки починають збиватись у тічки.
Уряжати, -жаю, -єш, сов. в. урядити, -жу, -диш, гл. Украшать, украсить. Як глянеш на Київ, то так і леліють церкви уряжені та золоті. Квітками вряжені долини. Cм. уряджати.
