Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бильчак

Бильчак, -ка, м. Бревно изъ цѣльнаго дерева, деревянный брусъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛЬЧАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛЬЧАК"
Відмолочувати, -чую, -єш, сов. в. відмолотити, -чу, -тиш, гл. Отмолачивать, отмолотить, отработать молотьбой.
Мудро́та, -ти, ж. = мудрощі 2. Федьк.
Нало́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. нало́патися, -паюся, -єшся, гл. Нажираться, нажраться. Налопався, як Мартин мила. Ном. № 12193.
Образник, -ка, ж. = божник. Шух. І. 99.
Осягнення, -ня, с. Достиженіе. Осягти. Cм. осягати.
Пересвідчувати, -чую, -єш, сов. в. пересвідчити, -чу, -чиш, гл. Убѣждать, убѣдить фактами.
Рискалина, -ни, ж. Рукоятка заступа. Хотин. у.
Скін, ско́ну, м. 1) Кончина, смерть. 2) Конецъ, предѣлъ.
Ускучитися, -чуся, -чишся, гл. Надоѣсть, наскучить. Був то багач, і бідний чоловік ходив до нього худоби позичати, і йому вскучилося давати. Драг. 54.
Хохо́л, -ла, м. = Хохолаз. Вх. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЛЬЧАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.