Викидати 1, -даю, -єш, гл.
1) Повыбрасывать, выбросить (все), посбрасывать. Пішов, ще разів зо два вніс дров, да й ті на попа викидав.
2) Начать колоситься. Жито викидало колос.
Дзижча́ння, дзижча́ти Cм. Дзизчання, дзизчати.
Звіно́к, -нка́, м. 1) — ри́би. Поперекъ отрѣзанный кусокъ рыбы. Ой поставив козак Нечай та сторожу в місті, а сам пішов до кумоньки звінок риби їсти. 2) Раст. Rhinauthus crista galli. Cм. звонець.
Зубань, -ня́, м. Человѣкъ съ большими выдающимися зубами.
Кучерявець, -вця, м. 1) Кудрявый человѣкъ, кудрявичъ. 2) Раст. Saxifraga aizoon. Ум. кучерявчик. Як їдять та п'ють, то й кучерявчиком звуть.
Отоплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. отопи́тися, -плюся, -пишся, гл. Отапливать, отопить свое жилье. Отопитись нічим. Треба і отопитись, і одягтись, і прогодуватись.
Понагрішувати, -шую, -єш, гл. Нагрѣшить (во множествѣ).
Протіс, -теса, м. Половина дерева, разрѣзаннаго надвое по длинѣ.
Роговий, -а, -е. 1) Роговой, сдѣланный изъ рога. Рогове тіло Бог перемінив на таке, як у нас тепер, а рогового тіла оставив тільки на кінці пальців. Їздив Василько в військо служити, заслужив собі три свистілоньки: єдную — золотую, а другую — мідяную, а третюю — роговую. 2) Угловой, находящійся на углу. Рогова хата. 3) Рогова худоба. Рогатый скотъ. Здоровля в сей дом на челядоньку, щастячка на двір на худобоньку, на худобоньку на роговую.
Хро-хро! меж., выражающее хрюканье свиньи. Біжить кабан: «хро-хро-хро! Хто в цій рукавиці?»
