Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зважити

Зва́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Свѣсить. О, хто б узяв та зважив моє горе. К. Іов. 13. 2) Взвѣсить, размыслить, понять. Зважила громада, як би то воно було добре. К. (О. 1862. III. 22). 3) Cм. зважа́ти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЖИТИ"
Видратися, -деруся, -решся, гл. = видертися.
Збесі́дувати, -дую, -єш, гл. Сказать. Вх. Лем. 417.
Негнівливий, -а, -е. Несердитый. Веселий і негнівливий був собі пан. К. ЧР. 122.
Підбувати, -ва́ю, -єш, сов. в. підбути, -бу́ду, -деш, гл. Увеличиваться, увеличиться въ количествѣ, прибывать, прибавляться, прибавиться. Драг. 244.
Поділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. поділити, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлить, раздѣлить между нѣсколькими или на нѣсколько частей. Мнж. 103. Батько їх (синів) поділив хазяйством та й умер. Драг. 339. Благослови, Боже... коровай поділити. Мет. 202. Діли мерщій, а то ми тебе поділимо. Кв. 2) Въ ариѳм.: раздѣлить. Кон. Ар. 97.
Полошити, -шу́, -шиш, гл. Вспугивать, пугать. Птаство полошили. МВ. (О. 1862. ІІІ. 60).
Скверний, -а, -е. Скверный. Скверний гаде. Шевч.
Тягітнейка с. мн. ? Въ выраж.: зайти в тягітне́йка. Забеременѣть. Єго княгинейка зайшла в тягітнейка. Гол. І. 90.
Унучечка, -ки, ж. Ум. отъ унука.
Цілка, -ки, ж. Цѣльная крупа съ непопорченными зернами.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.