Ганька, -ки, ж. Снарядъ, которымъ гонять рыбу. Тоже, что и бовт?
Дзві́нка, -ки, ж. Бубновая масть въ картахъ. Йому́ дзві́нка сві́тить. Ему везетъ.
Душо́к, -шка́, м. Ум. отъ дух.
Задесе́нець, -нця, м. Житель мѣстности, за Десной находящейся.
Караки, -ків, мн. Мѣсто, гдѣ стволъ дерева раздѣляется на двое. Як насіла у літі сарана, ню де гілля, або караки, то геть усе поламала.
Льо́ник, -ка, м. Осевая чека, засовка.
Обсаджувати, -джую, -єш, сов. в. обсадити, -джу, -диш, гл. Обсаживать, обсадить. «Ой обсади, мила, вишеньками двір». — «Ой обсаджу, милий, половину двора».
Погорінець, -нця, м. = погорілець.
Почуріти, -рю́, -ри́ш, гл. Потечь струей. А кров почуріла по білому кабатові.
Сє! меж. Крикъ на корову, когда ее гонять.
