Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згинці

Зги́нці нар. Согнувшись. Злодій згинці перебіг попід тином.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГИНЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГИНЦІ"
Австрия́т, -та, м. = Австрия́к. ЗОЮР. ІІ. 40.
Відлюдний, -а, -е. Удаленный отъ людей.
Да́лека Употребляется какъ существ., но безъ имен. пад. Не боїться ніякого далека. Забачив Бог і з далека, та ще з далекого далека.
Деру́н, -на́, м. 1) Грабитель. Піп-дерун дере і з живого, і з мертвого. Чуб. То такий дерун, що з Xриста зняв би. Ном. № 7409. 2) Взяточникъ. 3) Чесальщикъ шерсти. Вас. 152. Ум. Деруне́ць. Чуб. V. 1164.
Невора, -ри, ж. Овца (нестриженная).
Погуркати, -каю, -єш, гл. Погремѣть, погромыхать, постучать.
Позлущуватися, -щуюся, -єшся, гл. То-же, что и злущитися, но во многихъ мѣстахъ.
Прясти, -ду́, -деш, гл. 1) Прясть. Довго прясти та ткати, а почне краяти, так і мало чого. Ном. № 9857. 2)очима. Играть глазами. Очі в неї заискрили, заграли.... Прядучи ними, вона питає в його. Мир. ХРВ. 7. Яка ж я? — прядучи веселими очима, допитувалась вона. Мир. ХРВ. 332.
Ринов, -нви, ж. = ринва. Вх. Уг. 265.
Риштак, -ка, м. 1) Канава для стока воды. Лебед. у. Желобъ у колодца. 2) Въ мельницѣ: коникъ, палочка, трясущая корытце, изъ котораго падаетъ въ отверстіе жернова зерно. Черк. у. Черниг. у. Мил. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГИНЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.