Ґрундаль, -ля, м. Грубый человѣкъ.
Ґру́нтик, гру́нтик, -ка, м. Ум. отъ ґрунт и грунт.
За́говіни, -він ж., мн. . Заговѣнье, канунъ поста.
Знемочи, -жу, -жеш, гл. = знемогтися.
Костяк, -ка́, м. = кістяк.
Оббризькувати, -кую, -єш, сов. в. оббри́зькати, -каю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать.
Освінути, -ну́, -не́ш пр. освів, освіла,, гл.
1) Разсвѣтъ, начаться разсвѣту. Тут будемо ночувати, дочко, а завтра, як Бог освіне, поїдемо дальш у дорогу.
2) Встать, находиться при разсвѣтѣ, освѣтиться. Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Рано встав, — на порозі освів (иронія). Берегом, берегом (гілка) Дуная приплила, у Марині на столі освіла. На завтра бодайсь не освів! Пожеланіе не увидѣть свѣта завтрашняго дня, т. е. пожеланіе смерти.
3) Выздоровѣть. Був слабий — тепер мало освів.
Папіра, -ри, ж. Бумага, документа. Треба всякую папіру привести як раз до шниру.
Пачіски, -со́к, мн. = пачоси.
Подвіренько, -ка, Ум. отъ подвір'я.
