Бервення, -ня, с. соб. Бревна; стволы и сучья деревъ, наносимые водой.
Лопота́ти, -чу́, -чеш и лопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Шелестѣть (бумагой, лощеной матеріей). 2) Стучать или топать, бѣжа. Щось лопотить, чи не отаман? Тільки що дасть Бог ранок, то всі до його аж лопотять. 2) Хлопать. Крилоньками (голуби) лопотали. Лопотить у домні. 3) Болтать безъ умолку.
Незручний, -а, -е. 1) Неловкій, неискусный.
2) Несподручный.
Охвачувати, -чую, -єш, сов. в. охвати́ти, -чу, -тиш, гл. = обхоплювати, обхопити.
Первохристиянський, -а, -е. Первыхъ временъ христіанства.
Підволокти Cм. підволікати.
Пообтрушувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и обтрусити, но во множествѣ.
Похмарити 2, -рить, гл. безл. = нахмарити. Сонце було вияснилось, а потім уп'ять нахмарило.
Скімлити, -лю, -лиш, гл. Стонать, пищать, хныкать, визжать. А чого там він скімлить, чи не бє котрий! «Зачинили собаку в клуні, тепер як скімлить.
Череп'я, -п'я, с. соб. Черенки. Ухопив миску.... да тоді в двері! так череп'я й розлетілось.
