Гав III, -ву, м. Лай. Я пізнав і гав тієї собаки, — такий хрипкий.
Говоритися гл. Употребляется только въ 3-емъ лицѣ и чаще всего безлично: говориться, говорилось. Пословиця говориться, а хліб їсться. Дід мовчить, неначе не до його говориться. Ой що ся говорило, то все ж то неправда.
До́лище, -ща, с. Увел. отъ доля? Чи таке долище, чи таке дворище?
Здера́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. зде́ртися, -ру́ся, -ре́шся, гл. 1) Сдираться, содраться. 2) Взбираться, взобраться, вскарабкиваться, вскарабкаться. Як кіт здерся на скелю.
Клюка, -ки, ж.
1) Палка съ крючкомъ, крюкъ. Коли жиди Христа мучили, на роспятію гей роспинали, клюков за ребра гей розбивали.
2) клюки́ робити = ключкувати.
Либоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = либати 2.
Миша́тина, -ни, ж. = Мишак 3.
Научати, -ча́ю, -єш, гл. = навчати. Я не буду научати, будем чарувати.
Скарбничий, -чого, м. = скарбівничий.
Скепати, -па́ю, -єш, гл. = скіпати.
