Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здужати

Зду́жати, -жаю, -єш, гл. 1) Быть въ силахъ. Мати стара, сестра мала, — не здужають прати. Чуб. V. 300. 2) Одолѣть, осилить. Ні здужа, пі подужа. Ном. 14273. 3) Быть здоровымъ. Добре я здужала тоді. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДУЖАТИ"
А́зія, -зії, ж. Азія. В татарських піснях середньої Азиї... Левиц. І. Правда, 1867, стр. 532.
Безприхильний, -а, -е. Безпріютный, одинокій. За батька був убогим, безприхильним. К. Іов. 62.
В'язальниця, -ці, ж. Вяжущая снопы. У сніп в'язальниця не зв'яже. К. Псал. 297. Ум. в'язальничка. О. 1861. XI. Св. 64.
Защіпля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. защепити, -плю, -пиш, гл. Прививать, привить. Защіпляти віспу. Н. Вол. у.
Квіточка, -ки, ж. Ум. отъ квітка.
Навба́кир нар. Навыворотъ, наоборотъ. Вони прийняли мої слова як раз навбакир.
Підвисити Cм. підвищувати.
Співачок, -чка, м. Ум. отъ співак.
Хвоїти, хвою, -їш, гл. Бить дозою. Як почне її хвоїть, примовляючи: було не савити, не варварити. Ном. № 4007.
Цінь! II, меж. Звукоподражаніе, передающее пискъ птицъ. Вх. Уг. 274. Cм. цьон. Цінь-цінь, тарара! усюди діра, та нікуди вилізти (ніби синиця в клітці говорила). Ном. № 2062.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДУЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.