Біс, біса, м.
1) Бѣсъ, діаволъ. Чорт чорний, а біс рябенький.
2) до біса; до сто-біса. Пропасть, множество. От їх до сто-біса!
3) з-біса. Очень, сильно. Ставится при прил. для обозначенія усиленной степени качества. Моторні ж з біса! З-біса швидка! О, хитра з-біса!
4) к бісу! Къ чорту, прочь, долой! Оттуди їм і дорога к бісу! К бісу це сміття! Золотон. у.
5) бісом дивитися. Сердито смотрѣть, косо поглядывать. Вже море так йому огидло, що бісом на його дививсь.
6) один біс! Все равно, безразлично, одинаково плохо и то, и другое.
7) біс твоєму батькові или матері! Бранное пожеланіе.
8) на біса; якого біса. Зачѣмъ; на кой чортъ. Якого біса ти тут по під тином валяєшся? На біса ти це зробив?
9) біса з'їсти. Ничего не получить.
10) біса вхопити. Ошибиться.
11) йому сам біс діти колише. Ему все удается.
12) хай тобі біс! Бранное пожеланіе.
13) біс батька зна! Чортъ знаетъ. Мабуть біс батька зна, який череп на дяковій голові.
14) біс-ма, біс-має. Нѣтъ, не имѣется. Оступися, в тебе хисту біс-ма.
15) біс-дерево. Раст. Datura stramonium. Ум. бісик. Ув. бісяка.
Бруштин, -на, м.
1) = бурштин.
2) мн. Желѣзные обручи на колесахъ возлѣ спицъ, чтобы не раскололась колодка. У мастеровъ они употребляются, когда спицы забиваютъ въ колодку.
Відгомін, -мону, м. Отзвукъ, отголосокъ. Запізнений відгомін гайдамацького гомону.
Вітки нар. = відки. А вітки ти, пане-брате?
Вла́сно, нар. = Вла́сне.
Огулитися, -люся, -лишся, гл. Ошибиться, дать промахъ. Та й пан не огулився, що полюбив таку кралю. Ізроду шкапи не купувавши та сам задумав купувати, — чи бач і огулився.
Поперевішувати, -шую, -єш, гл. Перевѣсить на другія мѣста (во множествѣ). Поперевішуй сорочки на сонце, щоб швидче подосихали.
Протока, -ки, ж.
1) Проливъ.
2) Рукавъ рѣки.
Смішно нар. Смѣшно. Хоч смішно, аби затишно.
Шепт, -ту, м.
1) Шепотъ. За вашим шептом нашого крику не чутно. Шептом казати.
2) мн. Нашептыванія, пришептыванія. Баб'ячі шепти.
