Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зиск

Зиск, -ку, м. Прибыль, выгода, выигрышъ, барышъ. Чи зиск, чи страта, — одна заплата. Чуб. І. 233. Тільки зиску, що в писку. Ном. № 10565. Без ями гребля, а без накладу зиск не буде. Ном. № 10576.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИСК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИСК"
Заколоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Забиться. Серце заколотилось. 2) Задрожать отъ волненія. Аж заколотилась уся, як побачиш.
Мущи́рь, -ря, м. 1) Мортира. Густо заставлені гарматами і мущирями. Стор. II. 134. 2) Ступка, толчея. В мущирі сіль товче. Г. Барв. 448.
Неминучість, -чости, ж. Неминуемость, неизбѣжность. Желех.
Обморока, -ки, ж. = морока.
Осаул, -ла, м. = осавул.  
Остивно, -на, с. Деревянная рукоять в остях. Шух. І. 223.
Перенудити, -джу́, -диш, гл. 1) Истомить, нагнать тоску, скуку. 2) безл. Перестать тошнить.
Платтяниця, -ці, ж. Одѣвающаяся въ платье. Г. Барв. 48.
Полоз, -за, м. 1) Полозъ въ саняхъ. Kolb. І. 67. Сумск. у. Як буде полоз вохкий, то буде й кінь мокрий. Ном. 2) Большая змѣя изъ семейства удавовъ, повидимому Eryx turcicus. КС. 1882. VIII, 377; КС. 1890. IV. 99. Ум. полозок. Рудч. Ск. II. 7.
Судомити, -млю, -миш, гл. 1) Корчить, сводить. Щоб тобі ноги посудомило. Прилуцк. у. 2) Ломить. Е, судомить мене щось. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗИСК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.