Ато́ II и ато́ж, нар. 1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ!
Бачний, -а, -е. Предусмотрительный. Догадався бачний дяк, — вікном утікає. Cм. обачний.
Душогу́бство, -ва, с. Душегубство. Багато там людей погубля свої душі то лайкою, то скнаростю, то душогубством безбожним. З серця.... виходять лихі думки, перелюб, душогубство.
Капость, -сти, ж. Пакость. На тобі мішок грошей, тілько не роби цієї капости для нас. Капости мені робив. hа капость робити. Ha зло. Усе на капость робить. То все на капость!
Косатарь, -ря, м. Эпитетъ селезня: имѣющій косиці. Cм. косиця 3. Качуре-косатарю, Марусини проматарю, проси своїх гостей.
Опасть, -ти, ж. На деревьяхъ: снѣгъ, иней замерзшій. Cм. ожеледець.
Перепікати, -ка́ю, -єш, сов. в. перепекти, -печу, -чеш, гл. Перепекать, перепечь.
Пошепки нар. Шепотомъ. Пошепки сказала. Розмовляють собі пошепки.
Риб'ятко, -ка, с. Ум. отъ риб'я.
Роскудкудакатися, -каюся, -єшся, гл. Раскудахтаться. Роскудкудакалась як квочка.
