Глагол, -лу, м.
1) Слово, рѣчь, глаголъ. Вислухай молитву щиру, і почуй мої глаголи.
2) читати глаголи. Стоять безъ корму.
Дошку́льно нар. Больно. Так, братця, б'є дошкульно, що коли б були не держали, то сам був би не видержав.
Захлюпатыся, -паюся, -єшся, гл. Забрызгаться, замочиться.
Зривати, -ва́ю, -єш, сов. в. зірвати, -рву, -веш, гл. 1) Срывать, сорвать. Квітку зірвала, за голову клала. 2) — бунт. Поднять бунтъ, возмущеніе. Звели нам під москалів тікати, або звели нам з ляхами великий бунт зривати. 3) зірвати бики. Выпречь быковъ изъ ярма. 4) — спину, мишки. Лѣченіе поясницы посредствомъ оттягиванія руками кожи отъ спины. 5) зірвана дорога. Дорога съ замерзшею на ней грязью, изрѣзанною раньше колесами.
Ласкаво нар. 1) Благосклонно, милостиво, снисходительно. Наш заступнице благий, приникни з неба і споглянь ласкаво з висоти на мене. 2) Кротко, ласково, привѣтливо, любезно. Вислухає тебе ласкаво і нагороду дасть. Спитай мене, молодичко! — озвалась стара бабуся..., поглядаючи на мене ласкаво. Ум. ласкавенько.
Мисли́вий, -а, -е. 1) Любящій заниматься охотою. 2) = мисливець 1. Гукнув, щоб скоріш мисливі збірались — на полювання поїде. 3) Способный. Умный, находчивый. Пилипиха усю пригоду нашу знала, а ради не знаходила, хоч яка була мислива собі. 4) Гордый, неприступный, своенравный. Ум. мисли́венький. Ні ради в вас, ні поради не спита, не шукає; поводиться, як той пан з підданками. — Що 'тсе ти, любко, що 'тсе? Може він трохи і мисливенький собі вдався, та він же на те і розумний у нас.
Нагріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Нагрѣшить. Нагрішили та й покаємся.
Ознаймувати, -мую, -єш, гл. = ознаймити.
Розляскатися, -каюся, -єшся, гл. Приняться щелкать (кнутомъ).
Цвірготати, -чу, -чеш, гл. = цвіркотати. Як почне цвірготати цвіргун, цілу ніч цвіргоче.
