Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злиденник

Злиде́нник, -ка, м. = злидарь. Ото злиденник! Ном. № 2880. Г. Барв. 455, 357. Шкода про се казати, щоб із злиденником та безземельником дочку мені звінчати. К. МБ. X. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИДЕННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИДЕННИК"
Барна, -ни, м. Темносѣрый волъ. Фр. Пр. 23. Темно-красно-бурый волъ. Вх. Лем. 390.
Гаєвий, -а, -е. Лѣсной. Желех.
Гаркавий, -а, -е. Картавящій, картавый. Левч. 72.
Захмарити Cм. захмарювати .
Напе́вно нар. Навѣрное.
Первичка, -ки, ж. = первачка.
Перетрухати, -ха́ю, -єш, сов. в. перетру́хнути, -ну, -неш, гл. О деревѣ: сгнивать, сгнить, истлѣть.
Підгорілка, -ки, ж. пт. Anas ferina. Вх. Пч. II. 8.
Почепурніти, -ні́ю, -єш, гл. Похорошѣть.
Циганія, -нії, ж. соб. Цыгане. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛИДЕННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.