Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злічувати

Злічувати, -чую, -єш, сов. в. злічи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Сосчитывать, сосчитать. Опат. 27. Ти в коморі, я на дворі, вийди, серце, злічим зорі. Мет. 10. Не можна далебі злічити, які народи тут плелись. Котл. Ен. IV. 70. Хто воінство його злічити може. К. Іов. 53. 2) Вылѣчивать, вылѣчить. Як би од Бога болізнь, то Бог би й злічив. Грин. II. 314. 3) О разбитой посудѣ: склеивать, склеить. Злічила макітру, та вже год десять живе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛІЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛІЧУВАТИ"
Вихоплювати, -люю, -єш, сов. в. вихопити, -плю, -пиш, гл. Выхватывать, выхватить. Оксану вихопив чуть живу. Шевч. 189.
Відпущення, -ня, с. Отпущеніе. Відпущення гріхів од Господа.... добуде. Стор. МПр. 39.
Дахови́й, -а́, -е́. Кровельный. Сонечко вже по даховому моху красним світом грає. Осн. 1861. IV. 155.
Карбець, -бця́, м. Ум. отъ карб.
Паплюжити, -жу, -жиш, гл. Срамить, позорить кого (словами). Желех.
Пригадуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. пригадатися, -даюся, -єшся, гл. Припоминаться, припомниться. Усе пригадалося Олесі. МВ. І. 49.
Прошепотати, -чу́, -чеш, прошепоті́ти, -чу́, -ти́ш, прошептати, -пчу, -чеш, гл. Прошептать. Може серце яке лихо тихо прошептало. Шевч. 334.
Рахмистер, -тра, м. Счетчикъ.
Чортівня, -ні, ж. соб. Черти. Казилось пекло з радощів великих — да вже казитись чортівня не буде. К. Дз. 32.
Шкиринда, -ди, ж. Корга старая. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛІЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.