Бурчак, -ка, м.
1) Журчащій ручей.
2) Струя проточной воды, текущей съ шумомъ. Дзюркотання весняного струмочка-бурчака. Ум. бурчачок.
Витопцювати, -цюю, -єш, гл. = ви́тупати 2. Цілу ніч на ногах було витопцює покійна коло людей.
Костомара, -ри, ж. Большая кость.
Ороховий, -а, -е. = гороховий.
Побабіти, -бію, -єш, гл.
1) Сдѣлаться женоподобными (мног.).
2) Сморщиться. Оце як твої руки побабіли.
Позарошувати, -шую, -єш, гл. Замочить росой (во множествѣ).
Різник, -ка, м.
1) Мясникъ. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника.
2) Торговецъ мясомъ.
Ткачук, -ка, м.
1) Подмастерій ткача.
2) Сынъ ткача.
Хожалий, -а, -е. Привыкшій къ ходьбѣ, неутомимый въ ходьбѣ.
Холзкий, -а, -е. = ховзкий. У Марисі холзкий двір.
