Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злотоглав

Злотоглав, -ву, м. Парча, глазеть, матерія, тканая или шитая серебромъ или золотомъ. Пани та князі в жупанах-злотоглавах. Чуб. V. 847.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТОГЛАВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛОТОГЛАВ"
Блягузкати, -каю, -єш, гл. Молоть вздоръ, болтать.
Войдування, -ня, с. Барахтанье, возня.
Дрилюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. 1) Сверлить дрилем. 2) Очищать крыжовникъ, смородину и т. п. отъ косточекъ.
Знагла нар. Внезапно.
Маля́тко, -ка, с. Ум. отъ маля́.
Набі́г, -гу́, м. Набѣгъ.
Натовкмачувати, -чую, -єш, сов. в. натовкмачити, -мачу, -чиш, гл. Набивать, набить, напихать. Натовкмаче було туди сухарів житних. О. 1861. XI. 27.
Натрус, -су, м. = натруска 1.
Трушком нар. Рысцой. Побіг трушком на поле. О. 1862. VIII. 25.
Ущуліти, -лію, -єш, гл. Замолкнуть, затихнуть. Гомонимо, гомонимо, а потім ущуліємо. Мил. 170.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛОТОГЛАВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.