Белебень, -беня, и -бня, м. 1) Возвышенное и открытое мѣсто. Употребляется чаще въ выраж.: на белебні — на юру. Хата стоїть на белебні. Тут Заверюха б'є, а наші чумаки стали валкою на белебні. Розумна голова: на белебні затишку хоче. 2) Глубокое мѣсто въ водѣ.
Відросток, -тку, м. Отростокъ. Який корінь, такий і одросток. Ум. відростоньок. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе пеньків много, зеленого а ні одного, одростонька ні од одного?
Возлісся, -ся, с. = узлісся. Вибігає на возлісся; кругом подивилась та в яр...
Гутни́к, -ка́, м. Мастеръ на стекляномъ заводѣ.
Кристаль, -лю, м. = кришталь. Дівчино-ягодо! який у тебе кристаль під носом — як московський патрон.
Ме́рчик, -ка, м. Маленькій покойникъ, трупикъ.
Неплідний, -а, -е. Неплодный, безплодный. Елизавета була неплідна. Перва його жінка була неплідна, а се вже з другою дав йому Господь на старість утіху.
Перепоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Въ выраж. пора перепори́лась Уже поздно, уже не время. Хотів оце втікати в степи, на Донщину, да тілько що пора вже перепорилась.
Подовш нар. Вдоль. Летить сова подовш села. Тоді вчи, як упоперек на лавці лежить, а як подовш ляже, то тоді вже його трудно вчити.
Чортик, -ка, м.
1) Ум. отъ чорт. Чортик сів на лаві.
2) Рыба, колюшка, Gasterosteus aculeatus.