Гнутися, гнуся, гнешся, гл. 1) Гнуться, сгибаться. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Їсть так, аж ніс гнеться, — съ жадностью ѣстъ. 2) Переносно: покоряться. Ярема гнувся, бо не знав, не знав сіромаха, що виросли крила. 3) Увиливать, не желать сдѣлать. Не гнися, сваточку, не гнися: єсть у тебе на кошарі ягниця, — поведи на торжок та продай а нам горілочки розгадай! Довго мабуть гнувся — не давав?
Жни́ця, -ці, ж. = жнія. Ум. жни́чка.
Намі́тити Cм. намічувати.
Пересушувати, -шую, -єш, сов. в. пересуши́ти, -шу́, -шиш, гл.
1) Просушивать, просушить. Ми вам тут не надокучимо, онучечки пересушимо.
2) Пересушивать, пересушить чрезъ мѣру.
Повихолоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Простыть (во множествѣ).
Посікти, -січу, -чеш, гл. Посѣчь, порубить. Той меч — самосіч і посік його на маленькі шматочки.
Поцят, -ти, ж. Что либо особенно красивое. Яка поцят яліця!
Фандоля, -лі, ж. = фанда 1. Дав їй Бог долю, як фандолю. Даль плохую долю.
Цвірінчати, -чу, -чиш, гл. = цвірінькати.
Шкребло, -бла, с. Скребница.
