Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бігунець

Бігунець, -нця, м. 1) Ум. отъ бігун. 2) Дитя, уже начинающее бѣгать. Ростуть вони не по дням і не по часам, а ростуть по минутам: уже такі бігунці гарні. Рудч. Ск. І. 116. 3) Родъ вышивки. Славяносерб. у. Ум. бігунчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГУНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГУНЕЦЬ"
Каменний, -а, -е. Каменный. Попід гору каменную покопали шанці. Коцип.
Квапливо нар. Поспѣшно.
Лопуха́тий, -а, -е. Похожій на репейникъ, имѣющій большіе листья.
Нагари́кати, -каю, -єш, гл. Наворчать.
Опоганювати, -нюю, -єш, сов. в. опоганити, -ню, -ниш, гл. Осквернять, осквернить, огаживать, огадить. Нема нічого осторонь чоловіка, що, ввійшовши в його, могло б опоганити його. Св. Мр. VII. 15. Дитина опоганила сорочку.
Перешкодник, -ка, м. Препятствующій, бывающій помѣхой.
Роздякуватися, -куюся, -єшся, гл. Разсыпаться въ благодарностяхъ.
Розсвіт, -ту, м. Разсвѣтъ. Чуб. V. 715. На розсвіті добре спання, хто не знає закохання. Чуб. V. 34.
Уколядувати, -дую, -єш, гл. Заработать пѣніемъ колядокъ.
Чортисько, -ка, м. Ув. отъ чорт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІГУНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.