Да́ванка, -ки, ж. Кормленіе скота зимой. Вівці тоді саме вийшли на даванку.
Кінь, коня́, м. 1) Конь, лошадь. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. Ідуть вони поле, їдуть і другеє, а на третє поле став кінь спотикаться. 2) Дѣтская игра въ мячъ, когда поймавшій мячъ садится на бросавшаго и кричитъ: продай коня! 3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Колатати, -чу, -чеш, гл. = калатати. О сердцѣ: биться, колотиться. Тота скаче, тота плаче, а в тамтої серце колаче.
Криворучка, -ки, об. Человѣкъ съ кривой или увѣчной рукой.
Обшивка, -ки, ж. 1) Обшивка. 2) Воротъ сорочки.
Паліччя, -чя, с. соб. Палки.
Послужанка, -ки, ж. Служанка. Я в його послужанкою.
Сабанити, -ню́, -ни́ш, гл. Сильно бранить.
Утискач, -ча, м. Притѣснитель, угнетатель.
Хвацьки нар. Молодецки.
