Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знакімець

Знакімець, -мця, ж. Знакомый. Зміев. у. Се ж його знакімець; вони здавна знаються. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАКІМЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАКІМЕЦЬ"
Викурювати, -рюю, -єш, сов. в. викурити, -рю, -риш, гл. 1) Выкуривать, выкурить. 2) Выживать, выжить, изгонять, изгнать. І ладаном не викуриш. Ном. № 2810.
Напла́вистий, -а, -е. = наддуристий. Вх. Зн. 39.
Оправдати, -да́ю, -єш, гл. Оправдывать, отстаивать кого. Я буду оправдати тебе перед людьми. Волч. у.  
Побубнявіти, -віємо, -єте, гл. Поразбухать (во множествѣ). У мокрому горох полежав, та як побубнявів. Харьк.
Позапарювати, -рюю, -єш, гл. Запарить (во множествѣ).
Поодг.. Cм. повідг..
Поросколупувати, -пую, -єш, гл. Расковырять (во множествѣ).
Розмірач, -ча, м. Циркуль деревянный у бочаровъ. Черк. у.  
Скарбець, -бця, м. Зарытая въ землю посуда (горшокъ, кувшинъ, котелокъ съ деньгами). Вміраючи казав у пущі викопати під дубом два скарбці з грошима. МВ. І. 65.
Цибулин, -на, -не. Луковый. Подай цибулину гичку матері, сам же ж держи за головку. Гн. II. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАКІМЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.