Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знітийник

Знітийник, -ка, м. — хлопський. Раст. Epilobium angustifolium. Лв. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 175.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНІТИЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНІТИЙНИК"
Брямчати, -мчу, -чиш, гл. = брязчати. Вх. Лем. 394.
Відвихнутися, -нуся, -нешся, гл. Отлучиться на короткое время. От, увечері дід з бабою кудись відвихнулись, а дочка й давай шукать. Рудч. II. 35.
Гонорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Тщеславиться, гордо держать себя. Як з мужиків вилізе в підпанки, то вже так і гонорує: простому чоловіку і руки не подасть. Волынск. у.
Дуби́ло, -ла, с. а) Дубильное вещество. б) Отваръ ольховой коры и пр., въ которомъ вымачиваютъ сукно или нитки. Шух. I. 152, 254. Cм. дуб 3.
Надзе́мний, -а, -е. Небесный. В Аллаховій обителі надземній. К. М. X. 46.
Наї́джений, -а, -е. Накормленный, сытый. Я буду що-дня і наїдена, і напита. Мнж. 7.
Нивонька, -ки, ж. Ум. отъ нива.
Рожденка, -ки, ж. Уроженка. Яка ж я приблуда не цього світа? Я тутешня рожденка. Васильк. у.
Споружити, -жу, -жиш, гл. = спорудити. Старий собі нову свиту споружив. Зміев. у.
Шустіти, -чу, -тиш, гл. = шелестіти. Листя шустіт. Вх. Уг. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНІТИЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.