Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золотариха

Золотариха, -хи, ж. Жена золотыхъ дѣлъ мастера. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТАРИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТАРИХА"
Вибичуватися, -чуюся, -єшся, гл. Выѣхать на гору, помогая лошадямъ, воламь. Вже як вибичувалися на рівне, так трошки оддихали. Стор. І. 146. Вибичувався з хурою на гору. Зміев. у.
Гіржати, -жу, -жиш, гл. = іржати. Рудч. Ск. І. 10.
Дроти́на, -ни, ж. Проволока.
Загу́пати, -паю, -єш, гл. 1) Начать ударять, начать глухо стучать, сильно стучать. 2) Пойти тяжелой поступью.
Залига́ти Cм. залигувати.
Роскоренити, -ню́, -ни́ш, гл. Разрыть, изрыть. Свині роскоренили город. Вх. Зн. 60.
Стуг, -га, м. Костеръ. Левч. 60.
Харпак, -ка, ж. Бѣднякъ, нищій, оборванецъ. Як умре багатир, дак іде увесь мир, а вмре харпак, дак тільки піп да дяк. Ном. № 1603. Ум. харпачо́к. Ном. № 1603.
Чепляти, -ля́ю, -єш, гл. Прицѣплять. Дячиха чорна, чорна, хоч чепляй на спину веретена та в циганське шатро. Левиц. ПЙО. І. 371.
Черпіта, -ти, ж. Хохлатый жаворонокъ, Alauda cristata. Cм. черпітиха и чорпіта.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТАРИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.