Бутніти, -нію, -єш, гл. Вздуваться. Повінь все гірше бутик.
Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Зача́тія, -тія, с. Праздникъ 9 декабря.
Знамено, -на, с. 1) Знакъ, знаменіе. Мій меч? Це знамено святої правди. 2) Знамя. Вже військо пішло, знамена мають. Наше національне знамено. 3) Печать, клеймо.
Моло́зиво, -ва, с. Первое молоко послѣ родовъ у женщины, коровы и пр. іти́ до кого на молозиво. Идти поздравлять съ новорожденнымъ.
Наслідувати, -дую, -єш, гл.
1) Наслѣдовать. Що робити мені, щоб життя вічне наслідувати?
2) — кого́, що. Подражать.
Осілий, -а, -е. 1) Осѣдлый.
2) О растеніи: склонившійся.
Передешевити, -влю́, -виш, гл. Продешевить.
Переночувати, -чую, -єш, гл.
1) Переночевать, проспать ночь. От, переночували ту ніч, коли на ранок... Дівчинонько, ввольни ж мою волю, переночуй хоч нічку зо мною.
2) — кого́. Пустить на ночлегъ. Ой, дівчино, переночуй мене, козака молодого, і коня вороного.
Різникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть мясникомъ, заниматься продажей мяса. Вік звікували та нічого того не було, як тепер повелось, що коли різникуєш, то й плати за право-торговлю.
