Кляття, -тя́, с. Проклятіе. Ой згадай про мене, здійми кляття з мене, горлице сивенькая.
Кружало, -ла, с. Кругъ; дискъ. Парубки обсіли кружалом її хату. Аж кружало витоптав, танцюючи. У коморі воскові кружала. Кружало является частью различныхъ снарядовъ, напр., ткацкаго станка. Ум. кружалко, кружальце. Коли б подивитись з місяця на землю удень, вона б здавалась нам біленьким кружальцем.
Лу́пкати, -каю, -єш, гл. 1) Сгинаться на тонкомъ мѣстѣ (о косѣ). 2) Хлопать. Лупкати бичем.
Мотови́ло, -ла, с. 1) Снарядъ для наматыванія нитокъ съ веретена. Представляетъ изъ себя палку, развдвоенную въ видѣ вилокъ на одномъ концѣ, а другой, болѣе толстый, конецъ оканчивается перекладиной. Части: палка — держівно, раздвоеніе — вилиці з ріжками (ріжки. ), перекладина — вилок (перехрестя. ). Накупив веретен, нема мотовила. 2) Названіе вола, имѣющаго привычку мотать головою во время запряганія. Ум. мотови́льце, мотови́лечко.
Підтинати, -на́ю, -єш, сов. в. підтя́ти и підітнути, -ну, -неш, гл. Подрѣзывать, подрѣзать, подсѣкать, подсѣчь, подрубливать, подрубить. А буря жито як серпом підтинала. Підтяли кучері нам трьом. 2) Стегать, стегнуть кнутомъ. А о мене, ворон-коня твого, та й не дбаєш, а догори їдеш, мене підтинаєш.
Прадідівський, -а, -е. Прадѣдовскій.
Терези, -зів, м. Вѣсы. Поламались терези, сіль важучи на вози. Ум. терезки, терезо́чки.
Троюда, -ди, м. Забіяка.
Шкапа 1, -пи, ж. Кляча, плохая лошадь. Вівса шкапа ззіла, так і віз побила. посл. ум. шкапка.
Шляхтянка, -ки, ж. Дворянка. Ум. шляхтяночка. Найдеш собі шляхтяночку, забудеш Оксану.