Ве́ргти, -ся. Cм. Вергати, -ся.
Гаптарка, -ки, ж. Золотошвея.
Крилатий, -а, -е. Крылатый. Його хотять крилаті вовкулаки ззісти. ...вітре мій єдиний, легкий, крилатий. Кого ж він по світах шукає? Орлицю сміливу, крилатшу над орла.
Палука, -ки, ж. = лука. Викосили всі палуки.
Перезріти, -рю́, -ри́ш, гл. Обозрѣть, окинуть взглядом. Мав велику тму ангелів тих чорних, што й перезріти не міг.
Періюватий, -а, -е. Съ примѣсью перію. Гарна солома періювата.
Трюмкати, -каю, -єш, гл. Бренькать (по струнамъ). Взявся за бас і почав трюмкати.
Турченя, -няти, м. Турокъ-ребенокъ. Ум. турченятко. Люляй, люляй, турченятко!
Упокоювати, -ко́юю, юєш, сов. в. упоко́їти, -кою, -їш, гл. Успокаивать, успокоить. В одному Возі моє серце себе впокоїть, одпочине. Як нема долі, нема талану, то й достатки не впокоять.
Фукнути, -ну, -неш, гл.
1) Дунуть (ртомъ).
2) Крикнуть на кого.
3) — ким, чим. Бросить кого, что. Як ним фукне у провалу велику!
