Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

іговна

Іговна, -ни, ж. Иволга, Oriolus galbula. Вх. Уг. 242.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГОВНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГОВНА"
Вандрівка, -ки, ж. = мандрівка. Фр. Пр. 136. Ой заберу діти в торбу, піду на вандрівку. Гол.
Випустити Cм. випускати.
Відставити Cм. відставляти.
Лю́тер, -тра, м. = лютор. К. МБ. III. 261.
Мимої́здом нар. Проѣздомъ. Ось заїдьмо буцім води напитись мимоїздом до тої вдовиці. Г. Барв. 12.
Обкакати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. Замарать, опачкать испражненіями.
Поневіряти, -ря́ю, -єш, гл. Пренебрежительно обращаться. МВ. (О. 1862. І. 93). Вірувала вона в мене тогді, як люде мною поневіряли. К. МХ. 5.
Посіверіти, -рію, -єш, гл. = пошерхнути. Бач, як губи посіверіли.
Семиряга, -ги, ж. = семеряга. На козакові шати дорогії: три семирязі лихії. АД. І. 168.
Чоловіколюбець, -бця, м. Человѣколюбецъ. Отче владиче, архимандриче, чоловіколюбче! Чуб. V. 1167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІГОВНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.