Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білений

Білений, -а, -е. 1) Выбѣленный. І сурове полотно, і білене. Чуб. II. 449. 2) Луженый. Білена посуда. Херс. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЕНИЙ"
Більмо, -ма, с. Бѣльмо. Більмо окові нічого не шкодить, але не бачить. Ном. Більмо із ока зганяти. Мил. М. 35. А більмом би ти очі зайшли! (Брань). Фр. Пр. 56.
Вертлик, -ка, м. Шарманка. Грає на вертлику. Вх. Лем. 397.
Грабува́ння, -ня, с. 1) Грабежъ. Черк. у. 2) Взятіе движимости за долги. КС. 1889. ѴІІ. 670. 3) Взысканіе податей.
Дорогото́ва, -ви, ж. Дорогая цѣна. Для дороготови і батька продать готови. Ном. № 10518.
Засини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Засинить.
Зрошатися, -шаюся, -єшся, сов. в. зроси́тися, -шуся, -сишся, гл. Орошаться, ороситься, обливаться, облиться. Слізьми так і зрошається. МВ. І. 57.
Напали́ти, -ся. Cм. напалювати, -ся.
Овід, о́вода, м. Оводъ.
Рабівництво, -ва, с. Грабежъ, грабительство.
Роззлоститися, -щуся, -стишся, гл. Разозлиться, разсердиться. Гн. II. 32. Вони сі посварили і як сі дочка роззлостила те й ударила матір. Гн. II. 255.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.