Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

історичній

Історичній, -я, -є. Историческій. Велика історична робота. О. 1861. І. 319. Книги історичні. K. Гр. Кв. XIII. Хто ж із них прозирнув глибше в історичню правду? К. ХП. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОРИЧНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОРИЧНІЙ"
Барбосів, -сова, -ве Принадлежащій, свойственный барбосу. Ганна побачила через тин барбосову морду з роззявленим ротом, з вишкиреними зубами, з лютими очима. Левиц. І. 31.
Зага́йство, -ва, с. Замедленіе, задержка. Борз. у.
Зліти, злію, -єш, гл. Дѣлаться болѣе злымъ. Сидить вона сто тисяч літ, не молодіє, не старіє, а тілько де далі зліє. Шевч. 309.
Космачитися, -чуся, -чишся, гл. Косматиться. Гол. Од. 35.
Обкорити, -рю́, -риш, гл. = обкорувати. Вх. Зн. 42.  
Обплямити, -млю́, -ми́ш, гл. Запятнать, покрыть пятнами.
Олгати, олжу, -жеш, гл. Лгать. Встрѣчено въ народи, думѣ: А будемо ми, брати, перед отцем, перед маткою олгати, так буде нас Господь милосердний і видимо й невидимо карати. АД. І. 119.
Плистка, -ки, ж. = плиска а, б, в. Вх. Пч. II. 12.  
Потовкти, -вчу, -че́ш, гл. 1) Потолочь, истолочь. 2) Побить въ дребезги. Потовк йому усі пляшки й усі чарки. Кв. Горшки потовк, вікна побив. О. 1861. VI. 77. 2) Поколотить. Вона його п'яного потовче. Стор. МПр. 155.
Розгвинчувати, -чую, -єш, сов. в. розгвинти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Развинчивать, развинтить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІСТОРИЧНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.