Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

істотний

Істотний, -а, -е. Дѣйствительный, настоящій, точь-въ-точь. На обличча істотний Степан, але не він. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОТНИЙ"
Замокрі́ти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться мокрымъ; вспотѣть. Аж замокріла йому чуприна од поту.
Знахарський, -а, -е. Знахарскій.
Зрадзілля, -ля, с. раст. Agrimonia Eupatorium. Шух. І. 21.
Ковбасник, -ка, м. Колбасникъ.
Може́бний, -а, -е. Возможный. О, се можебна річ! К. ПС. 76.
Наузбіч нар. Въ сторонѣ.
Півзинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ півзина. 2) Соломенная веревка, играющая ту-же роль, что и півзина. Драг. 31.
Плита, -ти, ж. Плита. Міусск. окр. Гн. II. 121. Шух. І. 227. Долівка камінням виложена, плитами. Св. Л. 25.
Подзижчати, подзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Пожужжать (о комарѣ, мухѣ). Подзичав комарь та й стих. Харьк.
Титарів, -рева, -ве Принадлежащій церковному старостѣ. Хата титарева. Левиц. І. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІСТОТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.