Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білкатий

Білкатий, -а, -е. Имѣющій большіе бѣлки въ глазахъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛКАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛКАТИЙ"
Вахмайстер, -стра, м. Вахмистръ. Гол. І. 145.
Гамаликуватий, -а, -е. Толстошей, коренастый Гамаликуватий віл. — Народ показний, гамаликуватий. Г. Барв. 240.
Майо́р, -ра, м. Маіоръ. Ум. майорик.
Паннуня, -ні, ж. Ум. отъ панна.
Пекати, -каю, -єш, гл. Отстранять кого-либо, говоря пек. А то що такого! — каже бідак та пекає: «пек, осина!» Гн.
Потовпити, -плю, -пиш, гл. Умѣстить, помѣстить.
Промнявкати, -каю, -єш, гл. Промяукать.
Таганок, -нка, м. Ум. отъ таган.
Угор, угра, м. 1) Венгерецъ. Угри і ляхи біди додають. О. 1861. III. Кост. 30. 2) угор = вугор.
Штирхати, -ха́ю, -єш, гл. = шпиркати. Г. Барв. 328. Ножем йому штирхає. К. МБ. X. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛКАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.