Багатитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Обогащаться. Коли б єси над тим перебрехом знялась, котрим письменство в нас що-року багатиться.
Винохід, -хода, м. Иноходецъ. Спочили вони з матір'ю, осідлали коня-винохода і поїхали собі.
Зажина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зажа́ти, -жну́, -не́ш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать начало жатвы, начинать, начать жать. Родъ обряда, совершеніе котораго составляетъ обязанность старшихъ въ семьѣ. Ми, старії, тілько поїдемо поле зажати — молодіж заохотити. Станем удвох, по постаті прійдемо, нажнем удвох снопок, поблагословимо своїх робітників, та й додому з снопом первачком. 2) Зарабатывать, заработать жатвой. Я зажала торік штирі карбованці. Зажнемо якого снопа. 8) При жатвѣ захватывать, захватить часть чужой нивы. Рядом жала удова, та все в його десятину і зажина.
Кавалерія, -рії, ж.
1) Кавалерія. З молоду служив я в воєнній, в кавалерії ще.
2) Орденъ. Дав звістку, що почепили йому кавалерію.
Каратель, -ля, м. Каратель. Бог один каратель грішних.
Намогти́ся Cм. намагатися.
Нащебетатися, -бечуся, -чешся, гл.
1) Нащебетаться. Як у садку соловейко та й нащебетався.
2) Наговориться (о веселомъ женскомъ разговорѣ).
Плахтина, -ни, ж. = плахта, также небольшая или плохая плахта.
Посаг, -гу, м. 1) Приданое. Хоць в мене посагу не буде, але возьмуть мене і так люде. На посаги не вважайте, іно добрих жінок шукайте. 2) = посад 1. Ішла красна Марусенька на посаг. Воліла б я гіркий полинь гризти, як з тобою на посазі сісти. Ум. посаженько.
Слати II, -стелю, -леш, гл. Слать, устилать. Буду я тобі постіль слати. Стелють перед столом рушник.
