Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калячити

Калячити, -чу, -чиш, гл. Быть невнимательнымъ, разсѣяннымъ? зѣвать? ротозѣйничать? Піддружий, ти там що калячиш? про тебе так усе дарма! буяри роблять що — не бачиш? дичись, уже шишок нема. Алв. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЯЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЯЧИТИ"
Бурсачина, -ни, м. = бурсак.
Витріщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. витріщитися, -щуся, -щишся, гл. 1) Вытаращивать, вытаращить глаза, пялить глаза, смотрѣть, выпуча глаза. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника. Ном. № 6598. Як би все витріщилось на мужика, що йому буде, то вмер би з ляку. Ном. № 1307. 2) Выставляться, выставиться (объ обнаженномъ тѣлѣ). З дірки голе коліно витріщилось.
Ди́вдерев, -ва, м. = Дивдерево. Лв. 98.
Косарський, -а, -е. Косарскій. Рівняє, роботу теслярську до косарської. Ном. № 10037. Косарі співали косарських пісень. Левиц. Пов. 109.
Плямчук, -ка, м. Затворка на крышкѣ у трубки, чтобы она не открывалась. Лебед. у.
Прислини мн. = паслін. Вх. Пч. І. 13.
Розлупити, -ся. Cм. розлуплювати, -ся.  
Стіль, стелі, ж. = стеля. Н. Вол. у.
Стоніжник, -ка, м. зоол. Millepeda, тысяченогъ. Вх. Лем. 472.
Уберечи, -режу, -жеш, гл. = уберегти. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛЯЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.