Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

абшит

Абши́т, -ту, м. Отставка. Абшит дістав. Фр. Пр. 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБШИТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБШИТ"
Бандина, -ни, м. Большая компанія. Васильк. у.
Віддача, -чі, ж. = відданя 1 и 2. на оддачі (донька) = на відданню. Чуб. IV. 63.
Власнору́чно, нар. Собственноручно.
Лю́лі-лю́лі, меж. Баюшки баю. Чуб. V. 446. Ой люлі, люлі, моя дитино. Шевч. 481. Ой ну люлі, люлі! Чужим дітям дулі, а нашому калачі, щоб спав і вдень, і вночі. Мет. 3. Ум. люлечки. Люлі-люлечки.
Межува́тися, -жуся, -єшся, гл. Размежевываться.  
Місни́й, -а́, -е́ = міцний. Та й місне сукно. Харьк. г.
Пиндження, -ня, с. Спесивость, чванство, важничанье. К. Дз. 226.
Погнітити, -чу, -тиш, гл. Подавить, придавить (во множествѣ).
С пред. = з.
Україночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ україна. 2) Ум. отъ українка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АБШИТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.