Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білогрудик

Білогрудик, -ка, м. Ум. отъ білогруд.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГРУДИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОГРУДИК"
Боженькатися, -каюся, -єшся, гл. = божитися. Желех.
Гамарня, -ні, ж. Металло-плавильное заведеніе. Полт.
Гірничий, -а, -е. Горнопромышленный. Желех.
Дуженький, -а, -е., Ум. отъ дужий. Довольно сильный.
Орати, -рю́, -реш, гл. Пахать. Чи не оре милий плугом? Чуб. V. 1. Тяжко сіяти, коли ніщо орати. Ном. Не сіявши, не оравши, не буде жито родити. Мет. 86.
Побіганки, -нок, ж. мн. Побѣгушки, бѣготня. Побила мене лиха година та нещаслива з тими побіганками. Та то ж день у день, ніч у ніч. Мир. ХРВ. 324.
Позапускати, каю, -єш, гл. То-же, что и запускати, но во множествѣ.
Прокуняти, -ня́ю, -єш, гл. Продремать.
Таланок, -нку, таланонько, -ка, талано́чок, -чку, м. Ум. отъ талан.
Хвирса, -си, ж. = хвижа. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОГРУДИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.