Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

капарка

Капарка, -ки, ж. Обѣднѣвшая, обнищавшая.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПАРКА"
Гурака́, нар. Поднявъ руки вверхъ (ловить, напр. мячъ, брошенный вертикально вверхъ). Гурака хватав гилку. Радом. у.
Забри́ндзатися, -дзаюся, -єшся, гл. = забрьохатися. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Заси́джувати, -джую, -єш, сов. в. заси́діти, -джу, -диш, гл. 1) Просиживать, просидѣть. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. Ном. № 11939. 2) Насидѣть. Засиджене яйце.
Застугоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Глухо застучать. Під вікном застугоніло. Св. Л. 222.
Клешня, -ні, ж. = клішня.
Клобукарь, -ря, м. Войлочникъ. Желех.
Лихо́та, -ти, ж. Злонравіе; задорливость. Ний горілочку, випивай смакоту, бий жінку, вибивай лихоту. Чуб. V. 1100. У Котл. о Даресѣ, который сперва задорно вызывалъ на бой, а затѣмъ испугался болѣе сильнаго противника. Дарес не рад своїй лихоті. Котл. Ен. II. 19.
Момота́ти, -чу, -тиш, гл. Неясно произносить, бормотать.
Покицяння, -ня, с. Въ игрѣ въ жмурки: прикосновеніе къ играющему. Cм. покипяти. О. 1861. XI. Св. 38.
Туркавчин, -на, -не. Свойственный, принадлежащій горленкѣ. Туркавчине гніздо. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАПАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.