Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білозорий

Білозорий, -а, -е. Имѣющій свѣтлые глаза. Білозорий кінь. Шейк., Ум. білозоренький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЗОРИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЗОРИЙ"
Гентина, -ни, ж. Кусокъ дерева, грубо отдѣланный для приготовленія изъ него ложки, клепки для деревянной посуды. Шух. І. 247. 249.
Граття́, -тя́, с. 1) Игра на инструментѣ. Лебед. у. 2) Игра (забава). З граття то й лихо буває: у нас два парубки боролися, та й руку один виломив. Пирят. у.  
Лозо́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ лозы.
Розділити, -ся. Cм. розділяти, -ся.
Роспрасувати, -су́ю, -єш, гл. Разгладить утюгомъ.
Скалоокий, -а, -е. Имѣющій бѣльмо на глазу.
Страшно нар. Страшно.
Точка, -ки, ж. зоол. Полёвка, Hypodaues. Вх. Лем. 374.
Услід нар. Вслѣдъ. За нею вслід і батько. Стор. І. 61.
Цариця, -ці, ж. Царица. Рудч. Ск. І. 81, 86.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОЗОРИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.