Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білоніг

Білоніг, -нога, м. Раст. Herniaria glabra. Вх. Пч. II. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОНІГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОНІГ"
Відплющити, -ся. Cм. відплющувати, -ся.
Дякі́внин, -на, -не. Принадлежащій дочери дьячка.
Зов'ялий, -а, -е. и пр = зів'ялий и пр.
Поклоночок, -чку, м. Ум. отъ поклін.
Прісь! меж. Крикъ на кошку: брысь!
Росквилитися, -люся, -лишся, гл. Распищаться, раскричаться (о чайкѣ, соколѣ).
Слідство, -ва, с. Слѣдствіе. Заперли бідолах в острог та й почали писати слідство. Стор. І. 48.
Супліка, -ки, ж. Прошеніе, письменная просьба. Супліка до Грицька К.... и Г. Арт. (О. 1861. III. 87). Подаваймо супліку до архирея, щоб прислав нам попа. Св. Л. 126.
Таланок, -нку, таланонько, -ка, талано́чок, -чку, м. Ум. отъ талан.
Цінитель, -ля, м. Цѣнитель, оцѣнщикъ. К. Гр. Кв. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОНІГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.