Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карета

Карета, -ти, ж. Карета. Вивели йому коники в сідлі, шабельку в сріблі, панну в кареті. Pauli.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЕТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЕТА"
Дев'я́ту́ха, -хи, ж. Гречиха, посѣянная на 9-й недѣлѣ послѣ Пасхи. Біл.-Нос.
Довгана́стий, -а, -е. = Довгастий.
Домня́ти, -ну́, -не́ш, гл. = дом'яти.
Задвоя́кий, -а, -е. Двухъ родовъ. Астряби суть задвоякі: астряб великий і мавий. Вх. Лем. 415.
Запропа́лий, -а, -е. Напрасный, тщетный. Дурному про розумне балакати — запропала праця.
На́рід, -роду, м. = народ. Любить бо нарід наш. Єв. Л. VII. 5.
По-друзьки нар. По дружески.
Поприкочувати, -чую, -єш, гл. Прикатить (во множествѣ). Діжки поприкочуємо сюди та тут і позамочуємо. Харьк.
Сплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Разграбить, разорить.
Укосити, -шу, -сиш, гл. Накосить. Укоси, братіку, трошки трави на городі, — теляті дати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРЕТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.