Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кароокий

Кароокий, -а, -е. Имѣющій каріе глаза. Белолиця, кароока і станом висока. Шевч. Грицько був парубок високий, чорнявий кароокий, — парубок як орел. МВ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРООКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРООКИЙ"
Білявиця, -ці, ж. = білявина. Гол. IV. 508. Та де ж моя білявиця, що і не видаю. Pauli. II. 187.
Горо́хв'янка, -ки, ж. = Горохвина. ЕЗ. V. 177.
Дереґува́тий, -а, -е. Зубчатый? Як отто мережку роблять, так роблять зубці, так отто воно дереґувате. Луб. у. Слов. Д. Эварн.
Невстидливість, -вости, ж. Безстыдство.
Панянин, -на, м. = пан. Встрѣчено только во мн. ч. въ слѣд. пѣснѣ: Як поїдемо через селейко, скажут селяне: «їдут міщане». Як поїдемо через містейко; скажут міщане: «їдут паняне». Гол. II. 93.
Свинопас, -са, м. = свинарь. Ном. № 12722.
Скнарий, -а, -е. Скупой, скаредный. К. Розм. 11. 50.
Троїцький, -а, -е. Троицкій, относящійся къ тройцѣ. Шейк.
Хоми мн. Родъ печенья изъ отвареннаго растертаго гороха съ растертымъ коноплянымъ сѣменемъ. Маркев. 164. Чуб. VII. 441.
Цокотуха, -хи, ж. 1) Деревянный колокольчикъ на шеѣ у рогатой скотины. Харьк. у. 2) Говорунья, щебетунья. І молодиці цокотухи тут баляндраси понесли. Котл. Ен. І. 20. Курочка цокотуха. Чуб. V. 1127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРООКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.