Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каюшина

Каюшина, -ни, ж. Раст. 1) Trifolium montanum L. ЗЮЗО. І. 169. 2) Trifolium alpestre L. ЗЮЗО. І. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЮШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЮШИНА"
Гайдамащина, -ни, ж. Возстаніе гайдамаковъ, время возстанія гайдамаковъ. КС. 1884. VIII. 721.
Дибуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Идти очень медленно. Ондечки старий дибуля. Черниг. г.
Замалярува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Заняться живописью. 2) Заработать живописью.  
Колінечко, -ка, с. Ум. отъ коліно.
Кубичний, -а, -е. Кубическій. Дещо.
Кутач, -ча, м. Кочерга. Желех.
Обідець 1, -дця, м. Ум. отъ обід.
Пратися, перу́ся, -ре́шся, гл. Стираться. Загадка: Що на оті переться, а на воді сушиться? (Віск). Ном. № 141, стр. 295.
Пуляк, -ка, м. = пульпак = индик. Вх. Пч. II. 12.
Стальце, -ця, с. = сталець. Лебед. у. (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЮШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.