Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кво-кво!

Кво-кво! меж., выражающее клохтанье насѣдки. Ой ходила квочка вдоколя кілочка, кво-кво-кво, вдоколя кілочка. Чуб. III. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВО-КВО!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВО-КВО!"
Божевільник, -ка, м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ. Желех.
Витряхнути, -хну, -неш, гл. Высохнуть. Шух. І. 253.
Відрубок, -бка, м. Отрубокъ.
Гу́дж, -джа, м. Узелъ. Біда ж мені з таким мужом, що не в'яже штани гуджом. Чуб. V. 1152.
Гу́пало, -ла, м. 1) = Гукало. Вх. Пч. II 8. І. 16. 2) — мале́. пт. Ardea minuta. Вх. Пч. II. 8.
Зажовти́ти, -вчу́, -ти́ш, гл. Сдѣлать желтымъ.
Ірвант, -та, м. Желѣзное кольцо на ободѣ экипажнаго колеса.
Клопитися, -плюся, -пишся, гл. Ссориться. Вх. Лем. 425.
Пасічникування, пасішникува́ння, -ня, с. Занятіе пчеловодствомъ. Сим. 201.
Теж нар. Также, то же. Я чув, і ти теж не глухий був. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КВО-КВО!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.