Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кертина

Кертина, -ни и керти́ця, -ці, ж. Кротъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРТИНА"
Газарі, -рів, м. мн. Патронташи, пришитые на груди къ чемеркѣ. Черном.
Де́мон, -на, м. Демонъ. К. ЧР. 93. Ведеть (Спаситель) від пекла демона. Чуб. III. 26.
Жи́бець, -бця, м. Раст.
Кінва Ii, -ви, ж. соб. Лошади. Бач, скілько кінви пасеться. Зміев. у.
Конання, -ня, с. Агонія, умираніе. Ум. кона́нійко. МУЕ. III. 35.
Насампере́д нар. Прежде всего. Вони ж його насамперед барзо привітали. Н. п.
Повересілє, -ля, с. = повересло. Вх. Зн. 50.
Понадрізувати, -зую, -єш, гл. Надрѣзать (во множествѣ). Це дуже широкі чохли будуть, — може понадрізувати? Васильк. у.
Похваткий, -а́, -е́ Скорый, быстрый. Похваткий кінь. Н. Вол. у.
Прошатиритися, -рюся, -ришся, гл. Промотаться. Був колись багатий пан, а тепер прошатиривсь. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕРТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.