Баривка, -ки, ж. = барилка. Ум. барилочка.
Гольце́м нар. = Гільцем. Покинула мене гольцем голого.
Звича́йний, -а, -е. 1) Обыкновенный. 2) Вѣжливый, приличный. Була звичайна, поважала людей і гріха боялась. Хата, 166. Труби на пса — на чоловіка звичайне слово. Ум. звичайне́нький.
Кам'яниця, -ці, ж. 1) Каменное строеніе. Де-не-де стояли по подолу кам'яниці, а то все було дерев'яне. . Алкана-башу за білу руку брала, у світлиці-кам'яниці зазивала. 2) Ловушка для воробьевъ, сдѣланная изъ четырехъ кирпичей, прикрываемыхъ пятымъ, а этотъ послѣдній поддерживается небольшою палочкою.
Насічи, -чу, -че́ш, гл. = насікти.
Недомовляй, -а, -е. Косноязычный. Хотіла мене мати за сьомого дати; аж той сьомий такий недомовлий.
Облюбити, -блю́, -би́ш, гл. Полюбить. Ой як би я учинив зроду над тобою, коль я собі облюбив тебе ще змолоду.
Плахіття, -тя, с. соб. Платье. Ум. плахіттячко.
Солодіти, -ді́ю, -єш, гл. Солодѣть, бродить.
Тиква, -ви, ж.
1) Раст. a) Cucurbita Lagenaria L. б) Cucurbita maxima Duch (плодъ). в) Cucurhita Melopepo.
2) Кувшинъ, сдѣланный изъ тыквы, а также и родъ глинянаго кувшина или кубышки для воды. Дибає старечою ступою попід гаєм з тиквою по воду до копанки. Узяти собі.... хліба шматок та тикву води. Ум. ти́квонька, тиквочка, тиковка. В його така маненька тиковка і води вже трошки.
