Воловник, -ка, м. = воловня. Ум. воловничок. Зажурилися волове в воловничку стояти.
Грі́мно нар. О звукѣ: сильно, громко. Стукнув у віконечко грімно. Починай, Солохо, — ти ж громній співаєш.
Духо́вий, -а, -е. Духовный, къ духу относящійся. Якась незвичайна сміливість і духова міць.
Збру́я, -ру́ї, ж. Сбруя. Постав коня у станочку, повісь збрую на кілочку, а сам іди у нову світлочку.
Кутниця, -ці, ж. Прямая кишка. Росомаха запуска скотині лапу під хвіст та видира кутниню.
Ме́льничок, -чка, м. Ум. отъ ме́льник.
Можли́вість, -вости, ж. Возможность.
Підкладка, -ки, ж.
1) Предметъ, служащій для подкладыванія подъ что нибудь. Од хвіртки до ґанку й до комори лежали по землі стежкою, збиті докупи, дві дошки на підкладках з колодочок.
2) Подкладка (одежды).
3) Подошва башмака.
Понористий, -а, -е. Изрытый, неровный (о дорогѣ).
Цєп'є, -п'я, с. = курча.