Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кицька

Кицька, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЦЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЦЬКА"
Відсторь нар. = відсторонь. При самотному житті одсторь од товариства. Мир. ХРВ. 29.
Ґльо́ґати, -ґаю, -єш, гл. Глотать не жевавши.
Єнера́л, -ла, м. Генералъ. Там сидять поло неї пани-єнерали. Чуб. V. 778.
Запе́цькати, -каю, -єш, гл. Запачкать.
Метну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ метати.  
Огарь, -рю, м. 1) Обожженный пень. Так як огарь обідрався. Ном. № 11236. 2) Нас. Oestrus bovis, оводъ бычій. Вх. Пч. І. 7. Cм. овід. 3) Порода утокъ. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Отоді нар. = оттоді. Отоді жінка буде старшою, як сорока побіліє. Ном. № 9059.
Почорнявий, -а, -е. Черноватый, смугловатый. Вх. Лем. 455.
Прибуток, -тку, м. Прибыль. З прибутку голова не болить. Ном. № 9834. Чи мали який прибуток з садочку? О. 1862. IX. 115.
Слупик, -ка, м. Переплетъ для стекла (въ окнѣ). Вас. 149.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЦЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.