Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кичера

Кичера, -ри, ж. Гора, покрытая лѣсомъ, кромѣ вершины. Желех. Шух. І. 73. Ум. ки́чірка. Вх. Зн. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЧЕРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЧЕРА"
Гавкучий, -а, -е. Громко лающій, часто лающій. Це в нас гавкучий собака. — Щеня гавкуне. К. Дз. 49.
Гадиночка, -ки, ж. Ум. отъ гадина.
Ґе́дло, -ла, с. Приказъ. Розіслав же Іван Рижка ґедло по всім селі. ЗЮЗО. II. 558.
Невірничка, -ки, ж. Ум. отъ невірниця.
Постелечка, -ки, ж. Ум. отъ постеля.
Свячення, -ня, с. Освященіе.
Утокмитися, -млюся, -мишся, гл. Устроиться, пристроиться. Утокмився з двома парами на пастьбу. Волч. у.  
Ціцібенька, -ки, ж. Хохлатый жаворонокъ, Alanda cristata L. Вх. Лем. 480.
Чвертувати, -ту́ю, -єш, гл. Четвертовать. Він не хоче робити, хоч ти його чвертуй. Борз. у. Най ся ляхи не збиткують, моє тіло не чвертують. Лукаш. 115.
Ширше нар. Сравн. степ. отъ широко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЧЕРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.