Гика, -ки, ж. = гич.
Ґвалт и ґвалт, -ту, м. 1) Крикъ шумъ. Ґвалт і галас. А ґвалту! а крику! 2) Насиліе. Прийшов і взяв ґвалтом. Одняв він гвалтом од убогих козаків і посполитих. Розумом, а не гвалтом мусимо ми усяке лукавство переважати. 3) Восклицаніе: ґвалт! Караулъ! Ґвалт! рятуйте! Ай, ґвалт! сама в хаті, не дам ради кошеняті. Ґвалт, на ґвалт крича́ти. Кричать караулъ. Гукнули як на гвалт. Було ж тобі не любити, а тепер хоч гвалт кричи. На ґвалт би́ти, дзвони́ти. Вить тревогу.
Житво́, -ва́, с. Мѣсто жительства, жилье.
Кишковий, -а, -е. Кишечный; сдѣланный изъ кишекъ. Кишкова струна.
Малолі́т, -та, м. = малоліток. В мене діти-малоліти не здужають в степ летіти.
Мча́ти, мчу, мчиш, гл. Мчать. Проклятий мчить як вовк овечку. К. Куди їх мчить Анхизів син? Не раз сучка санки мчала — пословица, приводимая въ отвѣтъ на вранье или хвастовство и равнозначущая выраженію: ты разсказываешь небылицы, ты хвастаешься.
Перехрещуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. перехреститися, -щуся, -стишся, гл. Выкрещиваться, выкреститься. Пішов (татарин) у самарський манастирь та й перехрестивсь у нашу віру.
Піддружка, -ки, ж. Помощница дружки.
Пуплях, -ха, м. = пуп'яшок. Ум. пупляшок.
Христування, -ня, с. Обычай поздравлять въ свѣтлое воскресенье, съ произнесеніемъ извѣстныхъ виршей. Великоднє христування. Є старосвітські вірші для христування: «Христос воскрес, рад мир увесь: діждалися божої паски....» 2) = христосання.
